Отрывок из книги «КИЇВ, ПРОВІДНИК, за редакцією Федора Ернста, 1930 р.»
МОНУМЕНТ БОГДАНОВІ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ
Побудовано на пам’ять гетьмана, що на чолі козацького та селянського повстання звільнив Україну від польської влади. Перша ідея поставити монумент виникла ще у 1840— 50-х роках у зв’язку з ростом російського націоналізму, який вбачав у вожді т. зв. козацької революції одного з будівників «єдіной, недєлімой Росії». До здійснення ідеї приступили допіру в 1860-х роках. З доручення київського комітету, на чолі якого стояв відомий реакціонер М. Юзефович, художник М. О. Мікєшін склав проєкта пам’ятника, за яким монумент повинен був являти собою скелю з кінною постаттю Богдана, який гетьманською булавою показує на Москву. Кінь топче постаті польського пана, єзуїта й єврея. На чільному боці монумента повинні були стояти постаті «великоруса, малоруса й білоруса», перед ними — постать сліпого кобзаря з бандурою у руках.
Нижня частина п’єдесталю мала бути прикрашеною барельєфами з виображенням бою під Збаражем, ради у Переяславі та зустрічі Богдана в Києві на майдані перед Софійським собором. Цей проєкт «височайше» затверджено 1869 року, але після завваження київського ген. – губернатора про незручність виображати поляків та євреїв під копитами Богданового коня («названные националь-ности, хотя и попраны, но еще существуют»), ухвалено всі постаті з п’єдесталю прибрати. Через офіційний та русифікаторський характер монументу широкі громадські кола не співчували будові, і вона тягнулась довго. Постать Богдана на коні вилито в кол. Петербурзі тільки року 1879, і після того перевезено до Києва. Через відсутність коштів, постать тимчасово поставлено у дворі старокиївського поліцейського району, і її помалу завалили купами гною. Тільки 1886 року почали будувати п’єдесталь у вигляді скелі- кургана з ґраніту, що офірувала управа київської фортеці. Проєкт і виконання п’єдесталю належить архітектові В. М. Ніколаєву. Відкриття цього монументу пристосовано до святкування 900-ліття християнства у Києві (у липні м. 1888 року). Постать Богдана на коні виконана вдало (хоча й під певним впливом монументу Петра І у Ленінграді); посередині великого майдану вона справляє ефектне вражіння. Подробиці зовнішности й одягу були виконані за вказівками проф. В. Б. Антоновича. Досить незграбний п’єдесталь мав до недавнього часу написи: «Волимъ подъ царя восточнаго, православнаго», «Богдану Хмельницкому единая, недѣлимая Россія», «1654—1888». Перший напис знищено ще 1919 року. З 1924 року ці написи замінені простим: «Богдан Хмельницький». — «1888».